ЗДІГНА́ТИ, ЗДОЖЕНУ́, НЕ́Ш,
Здігна́ти, здожену́, не́ш, м. = Здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав. Ном. № 7635.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 145.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗДІ́ДЬКАТИСЯ, КАЮСЯ, ЄШСЯ, →← ЗДІ́БНИЙ, А, Е.